Газорегулюючі пункти
Шафові газорегулюючі пункти
Пункти шафові газорегулюючі (ШГРП, ГРПШ) призначені для зниження і підтримки тиску газу на заданому рівні, а також комерційного обліку споживання газу при газопостачанні промислових і комунально-побутових об'єктів.
Газорегуляторний пункт (ГРП) - це сукупність газового обладнання, спроектованого і підібраного під конкретні параметри газової мережі, і призначеного для автоматичної стабілізації тиску на виході в зазначеному діапазоні незалежно від коливань витрати робочого середовища і вхідного тиску (при цьому вхідне значення може досягати 1,2-1,6 МПа).
Крім редукування тиску газорегуляторний пункт виконує ряд інших функцій:
-
Автоматичне перекриття газу при скачках тиску;
-
Очищення робочого середовища від сторонніх механічних домішок;
-
Облік витрат газу (за необхідності).
Типи газорегуляторних пунктів
Залежно від методу застосування, місця розміщення і варіанти виконання, ГРП можна поділити на такі типи:
-
газорегуляторна установка (ГРУ) - трубопроводи і газове обладнання зафіксовано на зварній рамі і розміщено в місці, де розташовано газовикористовуюче обладнання;
-
газорегуляторний пункт (ГРП) - трубопроводи і газове обладнання розміщуються на відкритих майданчиках, в спеціальних приміщеннях та будівлях. ГРП принципово відрізняється від інших типів тим, що він не є готовим типовим заводським виробом;
-
шафовий газорегуляторний пункт (ШГРП, ГРПШ) - трубопроводи і газове обладнання змонтовано в металевій шафі;
-
газорегуляторний пункт блочний (ГРПБ) - трубопроводи і газове обладнання розміщено в контейнерній будівлі;
-
побутовий газорегуляторний пункт (ПШГП) - невелика шафа з негорючих матеріалів, в якій знаходиться газове обладнання.
Типове обладнання, яке встановлюється в ГРП (ГРУ): запірна арматура на вхідному і вихідному трубопроводі, газовий фільтр, регулятор тиску газу або регулятор тиску газу з регулятором-монітором (дублюючий регулятор), запобіжно-запірний клапан (ЗЗК) і запобіжно-скидний клапан ( ЗСК), контрольно-вимірювальні прилади (КіП), прилади обліку споживання газу (при необхідності), скидні свічки.
Класифікація газорегуляторних пунктів
Сучасні установки прийнято класифікувати за наступними критеріями:
1) За кількістю виходів. На ринку представлені пункти з 1 і 2 виходами.
- газорегуляторні пункти з одним входом і одним виходом;
- газорегуляторні пункти з одним входом і двома виходами.
2) За кількістю та видам ліній редукування (технологічним схемам). Обладнання випускається в декількох виконаннях:
- з 1 лінією редукування (побутові),
- з 1 лінією редукування + байпас;
- 1 основна + 1 резервна лінія редукування;
- 2 лінії редукування;
- 2 лінії редукування + 1 байпасна лінія (або 2 байпасні лінії);
- 2 основні + 2 лінії резерву (байпасні), причому лінії редукування налаштовані на різний вихідний тиск.
Якщо мова йде про обладнання з 2 лініями редукування, то установка регулюючого пристрою може бути послідовною або паралельною.
Класифікація установок передбачає також поділ по забезпечуваному тиску на виході: обладнання може підтримувати на виході однаковий або різний тиск. У першому випадку пропускне тиск може бути однаковим або різним. Другий варіант використовують в цілях управління режимами подачі газу в залежності від сезону (зима / літо).
Габарити і технічні характеристики газорегуляторних пунктів зазвичай залежать від типу використовуваного регулятора.
На сайті компанії «Італгаз» ви можете замовити газорегуляторні пункти власного виробництва. Всі пункти випускаються згідно ТУ У 29.1-32752712-001: 2006.
